Вівторок, 11.12.2018, 06:47Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт Юшко Наталії Петрівни
Вас вітає вчитель хімії і природознавства Фастівського НВК "Ліцей інформаційних технологій - СЗШ І-ІІІ ступенів №9"
Меню сайту
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Головна » 2018 » Листопад » 24 » Інтегрований урок в 9 класі на заводі ЕЛОПАК
17:32
Інтегрований урок в 9 класі на заводі ЕЛОПАК

 

 

 

 

 Інтегрований урок ( хімія, біологія. екологія) на виробництві.

«Ми так радикально змінили середовище, що тепер для того, щоб існувати в цьому середовищі, ми повинні змінити себе».

Н. Вінер

Тема уроку: Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену. Представлення результатів навчального проекту№ 11: «Використання полімерів: еколого-економічний аспект».

Цілі уроку: розширити знання учнів про реакції приєднання на прикладі реакції полімеризації; вивчити основні поняття – мономер, полімер, елементарна ланка, полімер, ступінь полімеризації;сформувати навички складати рівняння реакцій полімеризації;дати уявлення про хімічні властивості полімерів;ознайомитися з перевагами й недоліками окремих видів полімерів; ознайомити учнів з природними полімерами, розглянути колекцію «Вироби з поліетилену та інших пластмас», створену учнями вдома,ознайомити учнів із застосуванням полімерів, пояснити причини широкого використання полімерів у народному господарстві; обговорити екологічні проблеми утилізації відходів полімерних матеріалів; представити результати навчального проекту № 11.

Тип уроку: інтегрований. Комбінований урок засвоєння нових знань, умінь і навичок і творчого застосування їх на практиці.

Форми роботи: розповідь учителя, технолога й лаборанта фастівського заводу ЄЛОПАК, виступи учнів, представлення результатів навчального проекту, показ практичного застосування полімерів.

Хід уроку:

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

IV. Представлення результатів навчального проекту.

V. Домашнє завдання.

VI. Підбиття підсумків уроку.

 

 

 

І. Організаційний етап.

Інтерактивний прийом «Доброзичливе привітання»:

Давайте привітаємось,

Давайте посміхнемося,

Давайте в очі глянемо,

І нам тепліше стане.

Добрий день!

Добрий день!

На вас чекає гарний день!

Бачу, всі веселі і здорові,

До уроку всі готові!

Тож розпочнемо наш урок.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Бурхливий розвиток виробництва різноманітних полімерів в другій половині XX століття привів до впровадження полімерних матеріалів в усі сфери життя людини. Їх обсяг виробництва перевищив сьогодні обсяг випуску чорних і кольорових металів і продовжує зростати на 5-6% щорічно.

Проте зростання виробництва полімерів неухильно веде і до зростання їх частки у відходах і питання їх утилізації виявляються невід’ємними від проблем утилізації інших відходів життєдіяльності людства.

Сучасні полімерні матеріали (ПМ) на основі різних пластмас, еластомерів і волокон, використовують в самих різних галузях народного господарства, медицині, сільському господарстві, в побуті, повинні задовольняти усім експлуатаційним вимогам максимально довгий час, не змінюючи своїх основних характеристик, тобто мають бути довговічними в експлуатаційному плані.

Полімерні матеріали, що вийшли з експлуатації, погано розкладаються та засмічують довкілля. Неконтрольоване спалювання полімерних відходів також пов’язане із викидами небезпечних шкідливих речовин, що виділяються при горінні багатокомпонентних полімерних матеріалів.

Відношення до полімерних відходів, як до вторинної сировини дозволяє вирішити не лише екологічні, але економічні і соціальні проблеми, пов’язані з утилізацією відходів.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Реакція полімеризації - реакція утворення полімерів.

Реакція утворення полімерів називається полімеризацією. Розглянемо полімеризацію на прикладі етилену:

http://subject.com.ua/lesson/chemistry/9klas/9klas.files/image216.jpg

Мономер – вихідна речовина – вуглеводень, з якого синтезується полімер. В даному прикладі мономером є етилен CH2 = CH2.

Елементарна ланка – повторювана частина молекули полімера (- СH2 – CH2-)

n - ступінь полімерізації – кількість елементарних ланок у молекулі полімеру , що дорівнює числу молекул мономеру. В конкретному прикладі п = 2.

Полімер – високомолекулярна сполука , молекули якої складаються з великої кількості груп атомів однакової будови, що утворюється в результаті полімеризації ( -CH2 – CH2 - )n.

Завдання: написати реакції полімеризації утворення наступних полімерів, вказати мономер, елементарну ланку, ступінь полімеризації, полімер.

Проблемне питання: Поясніть, яка будова карбонового ланцюга має бути в мономера? (Наявність кратного зв’язку). Назвіть для даних полімерів мономер, елементарну ланку.

• Поліпропілен:

http://subject.com.ua/lesson/chemistry/9klas/9klas.files/image217.jpg

• Полівінілхлорид:

http://subject.com.ua/lesson/chemistry/9klas/9klas.files/image218.jpg

• Полістирол:

http://subject.com.ua/lesson/chemistry/9klas/9klas.files/image219.jpg

 

Виступ учня зі своєю презентацією.

  1. Склад різних полімерів, їхня класифікація. Природні й синтетичні полімери. Виступ учня.

Учні пригадують природні полімери, з якими вони ознайомилися на уроках біології.

Класифікація полімерів

Якщо брати за основу якісний склад молекул, то полімери можна розділити на  три групи.

  Органічні – це ті, до складу яких входять атоми вуглецю, водню, сірки, кисню, фосфору, азоту. Тобто ті елементи, які є біогенними. Прикладів можна навести масу: поліетилен, полівінілхлорид, поліпропілен, віскоза, нейлон, природний полімер – білок, нуклеїнові кислоти і так далі.

  Элементорганические – такі, в склад яких входить якийсь сторонній неорганічний і не біогенний елемент. Найчастіше це кремній, алюміній або титан. Приклади подібних макромолекул: органічне скло, стеклополимери, композиційні матеріали.

  Неорганічні – в основі ланцюга лежать атоми кремнію, а не вуглецю. Радикали ж можуть бути частиною бічних відгалужень. Вони відкриті зовсім недавно, в середині XX століття. Використовуються в медицині, будівництві, техніці та інших галузях. Приклади: силікон, кіновар.

Якщо розділяти полімери за походженням, то можна виділити три їх групи.

  Природні полімери, застосування яких широко здійснювалося з самої давнини. Це такі макромолекули, для створення яких людина не докладав жодних зусиль. Вони є продуктами реакцій самої природи. Приклади: шовк, шерсть, білок, нуклеїнові кислоти, крохмаль, целюлоза, каучук,шкіра, бавовна та інші.

 Штучні. Це такі макромолекули, які створюються людиною, але на основі природних аналогів. Тобто просто поліпшуються і змінюються властивості вже наявного природного полімеру. Приклади: штучний каучук, гума.

  Синтетичні – це такі полімери, у створенні яких бере участь тільки людина. Природних аналогів для них немає. Вчені розробляють методи синтезу нових матеріалів, які відрізнялися б поліпшеними технічними характеристиками. Так народжуються синтетичні полімерні сполуки різного роду. Приклади: поліетилен, поліпропілен, віскоза, ацетатное волокно та інше.

Є і ще одна ознака, що лежить в основі поділу розглянутих речовин на групи. Це реакційна здатність і термостійкість. Виділяють дві категорії по цьому параметру:

-термопластичні;

-термореактивні.

Яка речовина є природним полімером?

Щоб відповісти на це питання, спочатку оглянемося навколо себе. Що нас оточує? Живі організми навколо нас, які живляться, дихають, розмножуються, цвітуть і дають плоди і насіння. А що вони являють собою з молекулярної точки зору? Це такі сполуки, як:

  • білки;
  • нуклеїнові кислоти;
  • полісахариди.

Так от, природним полімером є кожна з наведених сполук. Таким чином, виходить, що життя навколо нас існує тільки завдяки наявності цих молекул. З найдавніших часів люди використовували глину, будівельні суміші і розчини для зміцнення і створення житла, ткали пряжу з вовни, застосовували для створення одягу бавовна, шовк, шерсть і шкіру тварин. Природні органічні полімери супроводжували людину на всіх щаблях його становлення та розвитку і багато в чому допомогли йому досягти тих результатів, що ми маємо сьогодні.

Сама природа давала все для того, щоб життя людей було максимально комфортним. Згодом був відкритий каучук, з'ясовано його чудові властивості. Людина навчилася використовувати в харчових цілях крохмаль, у технічних – целюлозу. Природним полімером є і камфора, яка також відома з давніх часів. Смоли, білки, нуклеїнові кислоти – все це приклади розглянутих сполук.

  1. Ознайомлення зі зразками виробів з поліетилену та інших пластмас.

Розгляд колекції, яку учні створювали вдома.

  1. Дослідження властивостей поліетилену .

Виступ учня з презентацією – відео з лабораторними дослідами.

https://www.youtube.com/watch?v=NFvhBRPA0ws

  1. Екологічний аспект застосування полімерів.

Сьогодні куди не глянь, потрапиш на полімер. Від одягу до мобільних телефонів, від двигунів для автомобілів до обгортки для цукерок. І всі ці 150 мільйонів тон щорічно продукованого пластику поступово збираються на поверхні Землі. Спалювати його не можна , але у дворах і міських звалищах вічним вогнем горить саме пластик, наповнюючи атмосферу і насичуючи громадян речовинами, набагато не безпечнішими за своїми властивостями за термоядерну чи нейтронну бомбу. З власної недбалості ми можемо не просто загинути самі, а й приректи на важке вимирання від деградації і фізичного каліцтва наших нащадків.

А ще врахуємо той факт, що поліетилен розкладається не одну сотню років, виділяючи токсичні речовини, що потрапляють в грунт і воду - це в кращому випадку, а в гіршому утворить гору сміття, яку хтось підпалить, і в повітрі опиняться ще більш токсичні речовини.

На сьогодні у Світовому океані відомо 5 великих так званих «сміттєвих плям», які, в основному , складаються з пластику – по дві в Тихому й Атлантичному океанах, одна - в Індійському океані. Вони утворилися внаслідок бурхливої діяльності густонаселених прибережних районів континентів Найбільше від сміття потерпають морські черепахи, риби, альбатроси, медузи, які приймають його за їжу. У результаті значно збільшало випадків смерті тварин від потрапляння до їхнього шлунка токсичних речовин. Крім того, плаваючі відходи здатні екстрагувати в собі шкідливі органічні речовини. Ці речовини не тільки токсичні – їх структура схожа з гормоном естрадіолом, що призводить до гормонального збою у тварин.

Хоча наше життя без полімерів і важко уявити, але більшість із них дуже стійкі до впливу навколишнього середовища. Можуть зберігатися у ґрунті більше 200 р. У світі щорічно випускається 4 трильйони поліетиленових пакетів. Вони вбивають 1млн.птахів, 100 тисяч морських ссавців, безмежно велику кількість косяків риб. Необхідно на державному рівні вирішувати цю проблему.

А зараз інформація для роздумів:

- за рік у світі використовується близько 1 млрд. поліетиленових пакетів;

- їх виробляють із нафтопродуктів, для цього щороку витрачається 18 млн. літрів нафти;

- затрачається 1 секунда, щоб виготовити пакет;

- потрібно 100-400 років, щоб він розклався;

- під дією світла поліетилен розпадається на маленькі шматочки, що легко потрапляють у харчові ланцюги тварин; це є причиною смерті морських птахів і тварин, що плутають їх з їжею;

- при спалюванні утворюється діоксин, що руйнує імунну систему та спричиняє гормональні та ракові захворювання.

 

IV. Представлення результатів навчального проекту № 11: «Використання полімерів: еколого-економічний аспект».

Заслуховуємо повідомлення учнів про використання полімерів,представлення навчальних проектів № 11, презентацій.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

VI. Підбиття підсумків уроку.

Зростання обсягів виробництва полімерів, приводить, відповідно до зростання їх частки у відходах. ПВ (полімерні відходи)не гниють, не розкладаються і в природних умовах руйнуються протягом 80-100 років, забруднюючи довкілля.

Відношення до полімерних відходів, як до вторинної сировини дозволяє вирішити не лише екологічні, але економічні і соціальні проблеми, пов’язані з утилізацією відходів.

 

Переглядів: 11 | Додав: oushko | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Архів записів