Хімічна наука розглядає властивості
й зміни тіл, склад тіл, пояснює причину
того, що з речовинами під час хімічних
реакцій відбувається.
М. В. Ломоносов

Усе, що є на нашій планеті – ліси й гори, ґрунти і води – народжене хімічними перетвореннями. Вугілля, що дає нам електрику, нафта, з якої отримують паливо для автомобілів  і літаків, метали, виплавлені з руд, – усе це продукти хімічних реакцій. Будь-яка клітина живої тканини – це автоматичний хімічний завод, що монтує молекули відповідно до програми, точно й жорстко записаної на подвійних спіральних стрічках дезоксирибонуклеїнових кислот. Ця програма записана хімічним кодом — атомами вуглецю, кисню, водню, азоту.

Природа різноманітна і матеріали пропонує різні: міцні  й крихкі, легкоплавкі й тугоплавкі, розчинні і кислотривкі, горючі і вогнетривкі. Але техніка, ставлячи все нові й нові вимоги, замовляє матеріали дедалі досконаліші. Тому сьогодні вчені-хіміки створюють у своїх лабораторіях речовини, яких немає в природі ,з незвичайними або поки що непередбачуваними властивостями. Можливості хімії безмежні. Хіміки беруть у природи нафту, газ, мінеральні солі, силікати й руди та перетворюють їх на мільйони різноманітних речовин: фарби, лаки, мило, добрива, моторне паливо, пластмаси, штучні волокна, біологічно активні речовини, косметику.

З книжок цього розділу ти довідаєшся про зародження та розвиток хімії, походження її назви, історії відкриття багатьох хімічних елементів та їхні властивості, періодичний закон та періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва, цікаві досліди, досягнення сучасної хімії та видатних учених-хіміків усього світу: М. В. Ломоносова, Р. Бойля, Й. Я. Берцеліуса, О. М. Бут-лерова, В. І. Вернадського, І. Я. Горбачевського, А. В. Думан-ського та  ін.

Василега М. Д. Цікава хімія.– 2-ге вид., переробл. і доповн.– К.: Рад. шк., 1989.– 188 с., 4 арк. ілюстр.: ілюстр.

З перших сторінок книжки розповідь автора захоплює та інтригує. У ній цікаво викладена непроста історія розвитку хімії від найдавніших часів, розповідається про походження її назви, про відкриття хімічних елементів, їхні властивості.

Термін «хімія» («хемія») вперше згадується у трактаті Зосимуса – єгипетського грека з міста Панополіса (бл. 400 р. н.е.). До наших днів цей твір, що налічує 28 книжок, дійшов неповністю. У ньому Зосимус розповідає, що «хімії», або «священного таємного мистецтва», людей навчили демони, які зійшли  на землю з небес. Першу книжку – чорну магію, згідно із Зосимусом, де описувалися прийоми «таємного мистецтва», викрав у праотця Ноя проклятий ним син Хам і продав її єгипетським жерцям. Отже, від Хама і бере нібито початок хімія, яка у вільному перекладі означає не що інше, як... хамове ремесло.

На думку видатного історика хімії – французького вченого М. Бертло, назва «хімія» походить від слова «Хемі», або «Хума», яким стародавні єгиптяни називали свою країну, а також нільський чорнозем... Звідси «хімія» – чорне, як земля, «єгипетське мистецтво», що має справу з різними мінералами, металами та іншими продуктами земних надр.

Багато сторінок автор присвятив відкриттю, випробуванням і тріумфу періодичного закону Д. І. Менделєєва, унікальним властивостям органічних і неорганічних сполук, відомостям про лантаноїди, роль мікроелементів у живій природі. В останньому розділі книжки описано цікаві досліди.

Видатні вчені – хіміки: Довідник / Уклав В. Ю. Возний; Худож. оформ. М. А. Прохоренка.– К.: Рад. шк., 1973.– 112 с.: ілюстр.

Волков В. А. Выдающиеся химики мира: Биогр. справ. / В. А.Волков, Е. В. Вонский, Г. И. Кузнецова; Худож. В. В. Гарбузов.– М.: Высшая шк., 1991.– 656 с.: ил.

Полищук В. Мастеровые науки / Худож. А. Анно.– М.: Наука, 1989.– 287 с.: ил.– (Б-ка журн. «Химия и жизнь»).

У цих виданнях зібрано інформацію про життя та наукову діяльність учених-хіміків усього світу. Серед них є ті, хто своїми працями закладали передумови для здобуття хімією самостійності серед природничих наук. Є ті, чиї роботи зумовили підготовку і становлення хімії як науки. А також ті, котрі сприяли формуванню класичної хімії в кінці XViii–на початку ХХ ст. і, насамкінець, ті, що брали участь у створенні досить складного організму новітньої хімії, яка відіграє велику роль у сучасному науково-технічному прогресі. Звичайно, не про всіх учених-хіміків розповіли автори цих книжок. Але вони намагалися не залишити поза увагою тих учених, яким належить дійсно істотний вклад у розвиток і вдосконалення хімічних знань. Це Р. Бойль, Й. Я. Берцеліус, А. Л. Лавуазьє, Д. І. Менделєєв, О. М. Бутлеров, Ж. Л. Гей-Люссак, І. О. Каблуков, С. В. Лебедєв, М. М. Зінін та ін. І серед них українські вчені: В. І. Вернадський, М. Д. Зелінський, А. К. Бабко, О. І. Бродський, І. Я. Горбачевський, А. В. Думанський, І. М. Францевич, В. П. Яворський та ін.

Книжка для читання з неорганічної хімії / Упоряд. В. А. Кріцман; Переклали з рос. А. І. Покидько, І. К. Лисенко.– К.: Рад. шк., 1985.– 289 с.: ілюстр.

Хімія – одна з найважливіших частин природознавства, наука, що вивчає речовини та їх перетворення...

У ХІХ ст. чітко сформувались два основних розділи хімії – неорганічна й органічна, в останню чверть століття в самостійну галузь оформилась фізична хімія. На кінець двадцятого століття дедалі більше розмиваються межі між двома основними розділами хімії – неорганічної й органічної. Звичайно, і одна, і друга зберігають свою специфіку й ніколи не втратять до кінця своєї індивідуальності... Органіки включають до сфери своїх інтересів дедалі більше хімічних елементів, тоді як неорганіки синтезують все більшу кількість координаційних сполук з органічними лігандами.

...сучасна неорганічна хімія – конгломерат багатьох напрямів дослідження окремих хімічних елементів і їх сукупностей. Скажімо, є хімія рідкісних елементів і рідкоземельних елементів, хімія радіоактивних елементів і хімія платинових металів. Зовсім недавно виникла хімія інертних газів. Але звичними стали й такі поняття, як «хімія азоту», «хімія фосфору», «хімія фтору», «хімія урану», – одне слово, хімічні дослідження деяких найважливіших елементів вилились у самостійні підрозділи неорганічної хімії.

У книжці детально розповідається про розвиток хімії, вклад у цю науку вчених усього світу: М. Ломоносова, Р. Бойля, А. Лавуазьє, Д. Дальтона, Ж. Гей-Люссака, Я. Берцеліуса, Ш. Жерара, С. Канніццаро, Д. Менделєєва, І. Каблукова та ін. Окремі розділи присвячено періодичному закону і періодичній системі елементів, властивостям і складу повітря, води, кислот, галогенів, елементів підгрупи кисню.

У виданні наведено багато цікавих фактів та історичних довідок.

Колтун М. Мир химии / Оформитель Б. Чупрыгин, подобрал и сост. ил. М. М. Колтун, фотомонтаж ил. выполн. худож. Е. Леонов и фот.-худож. А. Малахин, репрод. съемку и фот. – Н. Зимин, графики и схемы нарисовал В. Радаев.– М.: Дет. лит., 1988.– 303 с.: ил.

Надто простими здаються нам сьогодні визначення хімічних термінів, які наведено в сучасних підручниках і довідниках. Уже давно ми знаємо: Из чего же состоят химические соединения? Как устроены мельчайшие частицы материи? Как расположены они в пространстве? Что объединяет эти частицы? Почему одни вещества реагируют между собой, а другие – нет? Можно ли ускорить течение химических реакций? Вероятно, больше, чем для любой другой науки, для химии требовалось понимание первооснов, знание первопричин. И химики успешно применяли в своих рассуждениях основные положения атомно-молекулярной теории задолго до появления точных экспериментальных доказательств реального существования атомов и молекул.

Автор книжки розповідає, що пройшли роки наполегливих пошуків, перш ніж ученими була внесена ясність в уявлення про природу матерії. У хімічну науку ввійшли праці тих, хто відкрив закономірності, підтверджені майбутніми поколіннями дослідників: А. Лавуазьє, О. Бутлерова, Д. Менделєєва, Ю. Лібіха, С. Арреніуса, Г. Гесса, У. Гіббса та інших. Багато сторінок видання присвячено відкриттю та цікавим властивостям «сімейства» газів, полімерів, рідин та твердих тіл.

Леенсон И. А. Занимательная химия / Оформ. серии А. Ефре-мова, худож. М. Хавторин.– М.: РОСМЭН, 2000.– 103 с.: ил.– (Школьнику для развития интеллекта).

Эта книжка познакомит вас лишь с некоторыми «стеклышками» из огромной «химической мозаики». Одни из них появились сравнительно недавно, при жизни нынешнего поколения. Другим много веков. Это те самые фундаментальные химические понятия, которые не будут уничтожены со временем.

Даже еще не начав изучать химию в школе, вы поймете почти все, о чем тут написано. В книге нет химических формул, которые обычно пугают новичков. А если вы в химии не новичок и любите ее, то тоже найдете здесь для себя много нового и интересного. Если же у вас есть склонность к экспериментированию и вам хочется все проверить, что называется, собственными руками – эта книжка поможет вам провести некоторые не очень сложные опыты.

Найперше автор книжки пропонує зайнятися вимірами маси і об’єму, густини металу, діаметра атома, довжини молекули. А потім ти довідаєшся про хімічний аналіз, вивчення і вирощування кристалів, розгадуватимеш таємниці світіння та радіоактивних перетворень.

Леенсон И. А. Занимательная химия: 8-11 кл. / Худож. И. Сальникова.– М.: Дрофа, 1996.– (Хочу все знать).

Ч. 1.– 175 с.: ил.

Ч. 2.– 223 с.: ил.

Эта книга о разнообразных вещах и явлениях, так или иначе связанных с химией, о том, какими интересными могут оказаться даже самые элементарные сведения из школьного курса химии, если только приглядеться к ним повнимательнее. Автор запрошує разом з ним проводити невеликі експерименти, інколи навіть справжні розслідування, зазвичай цікаві і захоплюючі. І все це заради того, щоб довідатися про несподіване в добре відомих у побуті чи з підручника хімії, або й невідомих раніше, хімічних елементах.

У першій частині видання автор досліджує кухонну сіль. Что в ней может быть необычного? Любой школьник знает, что поваренная соль – это хлорид натрия, который хорошо растворим в воде и образует бесцветные кристаллы кубической формы. Но вот перед нами хорошо ограненный восьмигранник – октаэдр красивого сине-фиолетового цвета. Трудно поверить, что это тоже поваренная соль. И все-таки…

А як речі стають позолоченими? На що здатний аміак? Як може знадобитись лампа, що перегоріла? Які парадокси (виключення із звичних закономірностей в хімії) можна спостерігати із киснем?

Із другої частини книжки ти довідаєшся про незвичайні властивості озону і його дію на здоров’я людини, про небезпечність ртуті і «підступність» азбесту, про цікаву історію відкриття трьох ізотопів водню – протія, дейтерія і тритія, таємниці малахіту та інше. А завершується видання розповіддю про сторінки Книги рекордів Гінесса, присвячені хімії.

Петрянов И. В. Вездесущие аэрозоли / И. В. Петрянов, А. Г. Сутугин; Худож. А. Б. Симаков.– М.: Педагогіка, 1989.– 111 с.: ил.– (Б-чка Дет. энцикл. «Ученые школьнику»).

Все мы знаем, что самое нужное для человека – воздух, что воздух – это смесь азота и кислорода с примесями водяного пара, диоксида углерода и инертных газов. Специалисты по физике атмосферы считают воздух аэрозолем, поскольку кроме смеси газов он всегда содержит частицы твердых  и жидких веществ в количестве от миллиона до миллиарда на 1 м³…

Источники поступления аэрозольных частиц в атмосферу делят на естественные и антропогенные, т. е. связанные с деятельностью человека. Аэрозоль, содержащийся в атмосфере вдали от мощных источников, как естественных (извержения вулканов, пыльные бури, лесные пожары), так и антропогенных (в результате человеческой деятельности), называется фоновым. Про важливу роль у житті природи і людини, яку відіграють ці маленькі частинки речовин, розсіяні в атмосфері планети – аерозолі, розповідають автори книжки – відомі вчені. Ти довідаєшся про успіхи вчених у боротьбі з негативною дією аерозолів на довкілля, про те, як використовують їх для отримання нових матеріалів, захисту врожаю, забезпечення роботи транспортних засобів та енергетичних установок.

Петрянов И. В. Великий закон / И. В. Петрянов, Д. Н. Трифонов; Худож. В. Д  Радаев.– М.: Педагогика, 1984.– 127 с.: ил.–  (Б-чка Дет. энцикл. «Ученые школьнику»).

Законы природы, открытые человеком, различны по объему познанного и по тому, в каких областях познания мира они действенны… Но законы сравнимы по самому главному – по-возможности предсказания нового, предвидения неизвестного. Периодический закон в этом отношении не имеет равных в истории науки. Менделеев указал путь направленного поиска в химии будущего…

Открыт новый закон природы. Вместо разрозненных, не связанных между собой веществ перед наукой встала единая стройная система, объединившая в одно целое все химические элементы…

Но запомнить последовательность расположения химических элементов в менделеевской таблице – это еще недостаточно, да это и не нужно. Нужно другое: понять, как различные элементы связаны между собой и почему они так связаны. Только тогда периодическая система окажется богатейшим хранилищем информации о свойствах элементов и их соединений…

Саме про такі зв’язки між хімічними елементами зі знанням справи і, разом з тим, дохідливо і цікаво розповіли автори цієї книжки – відомі вчені. Багато сторінок вони присвятили періодичному закону Д. І. Менделєєва, його відкриттю і випробуванням.

Рошаль А. Д. Химия – это просто!: Занимат. учеб. по химии / Худож. В. Ю. Юрашко.– Х.: Ранок: Веста, 2002.– 135 с.

Книжку, яку ти тримаєш в руках, можна використовувати, як посібник для факультативного вивчення хімії в школі, можна читати самостійно і не тільки читати, а й проводити нескладні хімічні досліди разом зі своїми однокласниками чи дорослими.

Видання складається із двох основних частин. Перша – присвячена історії хімії. У ній автор наводить багато легенд та цікавих фактів про зародження хімії, найдавніші хімічні ремесла (фарбування тканин, парфумерія, фармація), виготовлення кераміки та скла, добування металів та металургію, про алхімію та її досягнення – класифікацію речовин. У другій частині видання йдеться про атомно-молекулярне вчення в хімії. Автор розповідає про Роберта Бойля, котрий досліджував будову речовини, про Амадео Авогадро, який зробив останній крок до сучасних понять «молекула» і «атом». Цікаво буде довідатися про розміри і масу молекул, їхню форму, колір, про хімічні процеси й хімічні реакції, властивості атомів, про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва, незвичайні історії про назви елементів, про брутто-формули та ін.

Кожний розділ книжки супроводжується невеликими лабораторними роботами.

Трифонов Д. Н. Как были открыты химические элементы / Д. Н. Трифонов, В. Д. Трифонов; Худож. Б. Б. Авзурагов.– М.: Просвещение, 1980.– 224 с.: ил.

Історія хімічних елементів починається з їхнього відкриття  і є великою частиною історії людських знань. Автори книжки розповідають у хронологічній послідовності про відкриття ста семи хімічних елементів. Видання складається із двох частин:  у першій – розповідається  про елементи, які знайдено в природі, у другій – про синтезовані елементи.

Большинство химических элементов, известных к настоящему времени, были обнаружены в природных объектах, будь-то различные руды и минералы или земная атмосфера, и можно с уверенностью сказать, что в природе более нет новых элементов, которые когда-либо будут найдены. Сюда причисляются все стабильные элементы, а также те, которые относят к естественнорадиоактивным. Их можно назвать и так: «открытые посредством анализа». Они существуют независимо от человека, от его знаний и методов исследования. Они существовали и на самых ранних этапах эволюции солнечной системы, когда формировалась планета Земля…

Более 90 % элементов, найденных в природе, являются стабильными, т.е. не проявляют свойства радиоактивности. Они занимают в периодической системе Д. И. Менделеева клетки с 1 по 83, начиная от водорода и кончая висмутом…

Естественно-радиоактивных элементов на Земле значительно меньше. Их последовательность в таблице начинается с положения (Z = 84) и кончается ураном (Z = 92)…

После того, как был открыт последний из стабильных элементов – рений, в таблице между водородом и ураном недоставало лишь четырех элементов с порядковыми номерами 43, 61, 85, 87. Все они были синтезированы до второй мировой войны… именно они открывают историю синтезированных элементов.

Цим синтезованим елементам присвячено другу частину книжки. В її окремому розділі йдеться про історію відкриття трансуранових елементів: нептунія, америція та ін.

Харлампович Г.Д. Многоликая химия: Кн. для учащихся  / Г. Д. Харлампович, А. С. Семенов, В. А. Попов; Худож. А. М. Орлов.– М.: Просвещение, 1992.– 159 с., 4 арк. ил.: ил.

…человек сталкивается с химией на каждом шагу: в кухне и столовой, при ремонте квартиры и стирке белья, умывая руки и работая в саду, в аптеке и в автомобиле. Наша жизнь, наше здоровье, наше настроение тесно связаны с бесчисленными химическими процессами вокруг нас и в нас самих.

Прогресс, развитие человеческого общества сопровождаются все более широким использованием новых материалов, новыми химическими процессами. Но, к сожалению, очень многие плохо представляют себе особенности химических превращений различных веществ и материалов, их свойства и воздействия на людей… К тому же, по неграмотности, можно неправильно использовать новые изделия, новые вещества. Неправильный выбор лекарства ухудшает здоровье. Неудачный подбор смазочного масла выводят из строя автомобиль. Неудачное сочетание удобрений и ядохимикатов может сделать бесплодным садовый участок, а если какие-то плоды и удастся вырастить, то они могут оказаться опасными для здоровья, а то и жизни людей. Книжка допоможе успішно розвивати свої хімічні знання, а головне – привчити себе користуватися ними на практиці, у будь-якій ситуації вибрати потрібний і найкращий матеріал, правильне, з позиції екології, безпеки і хімії, рішення.

Шаховская А. С. Тайна старого гнома / Худож. Т. К. Баленко и др.– К.: Довіра, 1997.– 287 с.: ил.– (Сер. «Панорама»).

«Все! Отныне никаких двоек и троек! Мы вместе будем обожать химию, эту прекрасную и удивительную науку!». Такими словами закінчується урок у школі, і учні – герої цієї книжки – вирішили так не випадково. Вони пройшли заплутаними дорогами непростої науки хімії, багато чого зрозуміли і про що довідались.

Трагедии и драмы, фарсы и комедии из жизни химических элементов и веществ. Загадки отравления Наполеона, Ивана Грозного и их раскрытие. Истории открытий стекла и мыла, каучука и фосфора, азота и кислорода. Достоинства и слабости, величие и низость веществ и элементов. Путешествия во времени и пространстве. Аллотрпия, амфотерность, валентность, изотопы и многие другие «жуткие» вещи – доступно и интересно.